Лечит Мёд | Елена Свитко

Елена Свитко

Врач-натуропат, целитель, эзотерик,
Гранд Мастер Рейки

(044)521 18 12

(050)938 16 27

(098)926 83 86

Киев ул. Ивана Кудри 38 Б

вт, пт, сб: 10:00 - 13:00

cp, чт: 15:00 - 18:00

вс, пн - выходной

Пыльца в различных комбинациях

Проблемы пищеварительного тракта
Этот продукт пчеловодства очень полезен при колитах, энтероколитах, запорах, расстройстве желудка. Вот как ее можно приготовить. 50 гр. пыльцы, 800 мл холодной воды, 100 гр. натурального меда. Все компоненты поместить в эмалированную кастрюлю, мед растворить, затем добавить пыльцу. Несколько дней настаивать при комнатной температуре. Принимать по полстакана  три раза в день перед приемом пищи в течение 1-1,5 месяцев. При желудочных заболеваниях можно также употреблять пыльцу в чистом виде по 1 чайной ложке 2-3 раза в день, также перед едой.

пыльца-цветочная

Сахарный диабет
Половину чайной  ложки пыльцы принимать три раза в день за 15-20 минут до еды. Лучше всего подержать  ее во рту до растворения, чтобы содержащиеся в ней микроэлементы начали усваиваться вместе со слюной еще в ротовой полости.
Через пять минут надо выпить отвар трав. Одуванчик лекарственный  (корни) – 30 гр., лист черники – 30 гр., лист крапивы – 30 гр., цикорий обыкновенный (корень) – 20 гр.  Сбор измельчить, взять столовую ложку смеси, залить стаканом кипятка. Держать на водяной бане 10 минут, процедить. Пить по 50 мл после приема пыльцы  и  за полчаса до еды.
Почечная недостаточность
Мой опыт работы свидетельствует: применение отваров трав и фитокомпозиций в комбинации с пчелиной пыльцой значительно повышает эффективность лечения. Например, следующий рецепт хорошо помогает при хронических заболеваниях почек. 100 гр. пыльцы, 50 гр. травы спорыша, 20 гр. травы хвоща полевого, 50 гр. корня солодки, 30 гр. корня аира.
Все компоненты тщательно перемешать, смолоть на кофемолке и просеять. Принимать по 1 чайной  ложке трижды в день через час после еды.
Если шалит сердечко.
Ишемическая болезнь сердца, миокардит, пороки сердца и другие сердечно-сосудистые болезни отступят, если лечить их с помощью такого рецепта. Возьмите по 100 гр. пыльцы и гречневого меда. Тщательно перемешайте. Принимайте по 1 чайной ложке три раза в день, запивая чаем из цветов боярышника. Его надо приготовить так: 1 чайную ложку цветов боярышника залить 200 мл кипятка , настоять 10 минут.  Можно пить вприкуску с медом и пыльцой.
Пыльца помогает бороться с депрессией.
Рута желтая, зверобой, корень дягиля – всех компонентов взять по 50 гр. Перемолоть в порошок, добавить 100 гр. пыльцы. Употреблять три раза в день по чайной ложке после еды. Запивать зеленым чаем.
При нарушении мозговой деятельности, ухудшении памяти, склерозе сосудов
Советую применить такое средство. По 50 гр. золотого корня и корня дягиля, по 100 гр семени льна и пчелиной пыльцы. Растительные компоненты мелко перемолоть, смешать с измельченной пыльцой. Принимать по 1 чайной ложке дважды в день в первой его половине.
При выпадении волос я рекомендую поступить следующим образом.
Возьмите 20 гр. пыльцы, 100 мл воды, 1 желток. Пыльцу залейте водой, дайте набухнуть в течение получаса, добавьте желток, нанесите на волосы и втирайте 15 минут. Смойте вначале теплой, затем холодной водой. Это средство поможет также в лечении перхоти и некоторых кожных заболеваний. Волосы не только перестанут выпадать, но и приобретут блеск.
Для лечения печени и поджелудочной железы необходимо воспользоваться следующим средством.а
 1 десертная ложка пыльцы, 1 десертная ложка оливкового масла. Пыльцу предварительно измельчить в кофемолке. Утром натощак смешать оливковое масло и пыльцу, проглотить смесь и сразу же запить ее морковным или яблочным соком. Курс лечения – 10 дней. Пыльца регулирует функцию кишечника у больных с запорами и диареей, устойчивой к антибиотикам.

Маточное молочко — польза в каждой капле.

Маточное молочко — суперконцентрированный, сбалансированный самой природой в нужных пропорциях всех витаминов, микро- и макроэлементов лечебно-профилактический продукт, соответствующий рекомендуемым физиологическим нормам для человеческого организма.

Это секрет верхнечелюстной и глоточной желёз рабочих пчёл-кормилиц, выделяемый ими в особые ячейки сот (маточники), в которых развиваются пчелиные матки.  За 6 суток личинка увеличивается в весе в 3000 раз.

Молочко имеет жёлто-белый цвет, сметаноподобную консистенцию, терпкий и кисловатый вкус. Химический состав молочка чрезвычайно богат — на сегодня известно 100 химических веществ, но 10% ещё не известны. Действие:

Антивирусное, регуляторною, тонизирующее, укрепляющее, восстанавливающее, противовоспалительное, адаптогенное, антистрессовое, биостимулирующее, антибиотично-бактерицидное.

Витаминно-минеральный состав маточного молочка соответствует составу крови здорового человека, прекрасно усваивается организмом без побочных эффектов. Регулирует кислотно-щелочной баланс, восстанавливает и формирует ткани организма.

Чем полезно маточное молочко:

  • стимулирует и регулирует функцию эндокринных желёз;
  • омолаживает организм, имеет фактор роста;
  • восстанавливает трофизм живых клеток;
  • оказывает общее стимулирующее действие, увеличивает жизненные силы при сильном физическом и нервном утомлении;
  • имеет противорадиационные свойства;
  • ускоряет выведение из организма ядов, тяжёлых металлов;
  • сильный кроветворный стимулятор,
  • разжижает кровь, увеличивает уровень гемоглобина;
  • лечит анемию, снижает уровень сахара и холестерина в крови;
  • глушит аллергические реакции;
  • хорошо стимулирует функици половых органов
  • лечит туберкулёз и  даже онкозаболевания;
  • уничтожает вирус гриппа, тифозную и кишечную палочки, сальмонеллёз, бактерию Протеус, останавливает рост стафилококков, стрептококков даже в 0,1 % растворе;
  • восстанавливает обмен веществ;
  • стимулирует регенерацию тканей печени, лечит желудочно-кишечный тракт;
  • усиливает иммунитет, увеличивает продолжительность жизни человека.

Внимание! Противопоказания:

• воспаление надпочечных органов;

• аллергия на пчелопродукты,

Суточная норма — 50-300 мг.

Максимальная — 1000 мг, под язык до рассасывания за 60 мин до еды. Курс -по 60 дней 2 раза в год.

По информации японских учёных эффективность лечения болезней маточным молочком — 80%. Япония употребляет его 200000 кг в год и поэтому эта нация лидирует по продолжительности жизни.

Медовий масаж

Медовый массажМед — сильна біологічно активна речовина І цю чудодійну силу люди використовували з давніх-давен. Мед — це складний біологічний продукт, що містить в собі комплекс біохімічних речовин, необхідних людині для життєдіяльності, збереження здоров’я і збільшення тривалості активного життя. У меді в оптимальних кількостях містяться мікроелементи, аміно­кислоти, бактеріостатичні та ароматичні речовини.

Вважається, що медовий масаж прийшов до нас від цілителів старо­давнього Тибету, проте активно практикували його і наші предки — слов’яни. Лікувальна дія медового масажу крім стандартних механізмів дії інших видів масажу заснована на взаємодії шкіри і біологічно активних речовин, що містяться в меді. Такий масаж відносять до різновиду рефлексотерапії.

Різке поліпшення кровообігу в глибоких шарах шкіри і м’язах сприяє поліпшенню живлення внутрішніх органів і тканин. Мед, віддаючи свої біологічно активні речовини, адсорбує токсини і сприяє швидкому їх виведенню з організму. Такий масаж проводять для збільшення лімфотоку та очищення шкіри. Шкіра після такого масажу стає шовковистою, пружною, розгладжуються підшкірні ущільнення, лікується целюліт, поліпшується загальний стан організму.

Медовий масаж є надзвичайно ефективний метод лікування і профі­лактики розумової і фізичної втоми, порушення сну, психологічних зах­ворювань, ожиріння, остеохандрозу, вегето-судинної дистонії, порушень роботи внутрішніх органів, артрозу великих суглобів. Особлива увага до «медового масажу» викликана його високою ефективністю під час лікуван­ня захворювань хребта. Крім активного прогрівання тканин, необхідність якого не викликає сумнівів, медовий масаж несе в організм відмінно засвоюваний м’язовими клітками глікутил, що допомагає підтримувати м’язовий тонус тіла.

Техніка медового масажу

Медовий масаж проводять тільки з високоякісним медом. А відбу­вається сама процедура так: місце, яке треба масажувати, намазується медом, мед одразу починає активно вбиратися в шкіру. У міру вбирання руки масажиста починають поплескували хворі місця, викликаючи при цьому легкі хворобливі відчуття. Рука торкається шкіри, змащеної медом і різко відривається від неї. Чим сильніше натискати руками і різкіше їх відривати, тим більшим буде ефект.

Через деякий час на шкірі пацієнта з’явиться густа в’язка сіра маса — це шлаки. Поверхневий шар стає в’язким, липким. Судини при цьому розширюються, шкіра червоніє, розігрівається, мед всмоктується в шкіру, несучи зцілення. Медовий масаж може триває 15—30 хвилин. По закінченню масажу дуже важливо «зняти» шлаки теплим рушником і прийняти душ. Після масажу людина ще довго відчуває приємне тепло, відзначає значне зниження больових синдромів і фізичної втоми. Крім того, як несподіваному подарунку здивується приголомшливій якості шкіри.

Медовий масаж можна проводити на хребті, сідницях, колінах, живо­ті, на обличчі.

Медово-вакуумний масаж

Назва «Вакуумний масаж» говорить саме про себе. Суть такого масажу полягає у створенні вакуумного ефекту за рахунок щільного притискання долонь рук до тіла і подальшого різкого їх відривання. Вакуумний масаж з медом може викликати доволі хворобливі відчуття. Це залежить, по-перше, від ступеня зашлакованості організму людини, по-друге — від порогу больової чутливості. В основному медовий ваку­умний масаж роблять на спині, сідничних м’язах. Найкраще проводити його в лазні. Що цікаво, у тих місцях, де у пацієнта є які-небудь хворо­бливі проблеми, під час масажу вони стають доволі болючими, а виділень у вигляді шлаків там значно більше. Цілком можливо, що ці виді­лення і є ті самі токсини, з якими ми боремося. Варто враховувати високу алергійність меду.

Медове обгортання

До 1 кг меду додати житніх висівок, суміш розкласти на простирадлі і обгорнути тіло на 40 хвилин. Іноді мед комбінують з лікувальними грязя­ми або глинами.

Медовий масаж для дітей від кашлю

10—20 г липового меду накласти немовляті на груди. Руки не мочи­ти. Легенько розподілити мед по грудях і спинці. А потім злегка попле­скуючи по намащеному місці так, щоб долоня прилипала до тіла, різко відривати її.

При такому поплескуванні мед „забивається» в шкіру, і долоня почи­нає прилипати все сильніше й сильніше. Шкіра активно червоніє, це дуже корисно при застуді, кашлі, нападі астми і для підвищення імуніте­ту. Такий масаж корисно проводити двічі-тричі на тиждень, навіть уночі, при сильному нападі кашлю. Можна спершу „відпрацювати» спинку, а потім і груди. Після масажу місце масажування змити теплою водою і змастити живильною маззю із живиці.

Звичайний курс медового масажу розрахований на 15—20 сеансів, їх можна проводити через день. Якщо немає алергії, можна в мед додавати ефірні олії, залежно від того, якого ефекту треба добитися.

Застуда і гострі респіраторні захворювання

Іноді, щоб зупинити застуду, грип, досить відвідати лазню чи сауну, або навіть перед прийняттям ванни протерти все тіло сумішшю солі й меду. Після лазні (ванни) випити міцний чай з плодів шипшини з медом.

Види бджолиного меду

Мед, зібраний з одного виду рослин (монофлорний) прийнято називати за тією рослиною, з якої він зібраний (наприклад, гречаний, липовий, акацієвий). Зібраний одночасно з багатьох видів рослин (поліфлор­ний) мед називають за місцем збирання — лісовий, польовий, луговий, гірський тощо.

Нижче подаємо опис деяких поширених видів (сортів) меду.

Акацієвий медАкацієвий мед належить до кращих сортів меду.  Свіжий, щойно відка­чаний і налитий у скляну посудину, він прозорий, кристалізується поволі дрібнозернистими кристалами, після чого стає білого (молочного) кольо­ру Містить 40% фруктози і 36% глюкози, РН—4,0, наділений помірними протимікробними і протистоцидними властивостями (протисти — це одноклітинні організми-бактерії, прості гриби тощо).

Акацієвий мед застосовують для лікування жіночих захворювань, він має гормоноподібні властивості. Його використовують як загальнозміц-нюючий засіб при безсонні, шлунково-кишкових, жовчних і ниркових захворюваннях.

Липовий мед належить до найбільш високоякісних медів і користується великим попитом. Він має приємний аромат (пахне липою), блідо-жовтий колір, солодкий на смак. Швидко кристалізується дрібними кристалами. Містить 39% фруктози, 36% глюкози, РН—3,7. Відзначається сильними поживними і лікувальними властивостями, антибактеріальною дією, головним чином щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також протистоцидною щодо інфузорій, амеб, трихомонад. Містить леткі й нелеткі протимікробні речовини. Має жарознижувальну, відхарку­вальну, протизапальну дію. Використовують при жіночих хворобах, при застуді, шлункових проблемах. Липовий мед надає також легку посла­блюючу дію. У малих дозах показаний діабетикам. Застосовують при ліку­ванні ангіни, нежиті, ларингіту, бронхіту, трахеїту, бронхіальної астми, як сердцево-зміцнюючий засіб, при запаленні кишкового тракту, ниркових і жовчних захворюваннях. Добре діє при гнійних ранах і опіках.

Буркуновий мед характеризується високими смаковими якостями. Він буває від світло-янтарного до білого кольору із зеленуватим відтінком. Має своєрідний смак, іноді злегка гіркуватий, і специфічний аромат. Містить 39% фруктози і 36% глюкози. Завдяки його добрим поживним і лікувальним якостям, цей мед користується великим попитом.

Мед з буркуну корисний при серцево-судинних захворюваннях, виразках шлунку і дванадцятипалої кишки. Його вживають при захворю­ваннях суглобів і набряках. Медом з буркуну лікують захворювання очей. Він допомагає в лікуванні трофічних виразок і тромбофлебіту. Мед з бур­куну чудово лікує кашель, бронхи та астму. Я особисто дуже ціную мед з буркуну і завжди намагаюся запастися ним.Каштановий мед

Каштановий мед — темного кольору, зі слабким ароматом каштанових квіток і трохи гіркуватим присмаком. Кристалізується поволі, набуваючи спочатку маслянистого вигляду, після чого утворює кристали, РН—З, наділений протимікробними властивостями, особливо щодо грамнега-тивних і грампозитивних бактерій. Рекомендується при серцево-судин­них захворюваннях, тромбофлебіті, підвищеному артеріальному тиску, шкірних захворюваннях, проблемах зі шлунком, при діабеті тощо.

Гірчичний мед щойно відкачаний буває рідким, золотисто-жовтого кольору, потім набуває кремового відтінку. Кристалізується дрібними кристалами, РН—3,5. Має приємний аромат, на смак солодкий. Наділе­ний добрими поживними та лікувальними властивостями, рекомендуєть­ся при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, Ігри діабеті, жовчо­кам’яній хворобі, хворобах суглобів, шкіри тощо.

Польовий мед також вважається одним з кращих сортів меду Оскільки польова медоносна рослинність дуже різноманітна (гірчиця польова, гвоздика, конюшина, ромашка, м’ята, чортополох, гадючник, буркун польовий тощо). Важко й перерахувати всі польові рослини, з яких бджо­ли збирають мед.

Завдяки великій кількості нектару і пилку колір польового меду варіює від безбарвного до оранжево-жовтого. Кристалізується швидко, має приємний аромат, на смак — солодко-гіркий. У меді з пасік, які знаходяться біля озер, іноді може переважати перга цикорію. Такий мед дуже корисний для печінки, має коричневий колір, він солодкий на смак, наділений протимікробними і жовчогінними властивостями. Якщо на полі переважає чортополох, то в меді буде багато його нектару і відповідно такий мед корисний для лікування судинної, нервової і дихальної систем.

Мед з перевагою пергових зерен валеріани має приємний солодкий смак, специфічний аромат. Такий мед заспокійливо діє на нервову систе­му Він більш показаний жінкам, ніж чоловікам, оскільки валеріана жіноча рослина і стимулює вироблення специфічних жіночих гормонів.

Мед із собачої кропиви рекомендують від безсоння, серцебиття і від болів у „нервовому» шлунку. Такий мед корисний більше чоловікам

Луговий мед бджоли добувають з нектару лугових квітів (кульбаби, Чебрецю, м’яти лугової, конюшини, люцерни, чабрецю тощо). Цей мед буває різних колірних відтінків — від світло-жовюі о до темно-янтарного, має приємний аромат, солодкий на смак, РН—3,5.

Характеризується високими поживними властивостями. Його проти­мікробна дія виявлена щодо багатьох видів мікроорганізмів. Якщо в меді переважає нектар кульбаби, тоді він жовтішого кольору. Цей мед наділе­ний жовчогінними, протидіабетичними властивостями. Він також болеу-гамуючий і протизапальний.

Соняшниковий мед має золотисто-жовтий колір, кристалізується дріб­ними кристалами, солодкий на смак, з невизначеним ароматом, РН—3,5. Наділений хорошими поживними і лікувальними властивостями. Соняшниковий мед використовують при гепатитах і цирозах печінки, як ліки і навіть як компрес на місце печінки.

Фруктовый медФруктовий мед збирають з нектару квітуючих фруктових дерев. Поки він свіжий, то буває прозорого кольору з жовто-червоним відтінком, після кристалізації стає світло-жовтим. Має приємний смак, аромат. Містить 45% фруктози і 31% глюкози. Кристалізація дрібнозерниста, РН—3,5. Фруктовий мед відносять до монофлорних сортів, якщо в ньому переважає перга яблунь, груш, слив і персиків.

Ріпаковий мед кристалізується швидко. Він гіркуватий на смак з гір­чичним ароматом, іноді зовсім білого або кремового кольору. Ріпак — добрий медонос, тому й меду з нього збирають багато, в результаті він частіше за інші меди є на ринку. Цей мед наділений високими поживними і лікувальними властивостями. Корисний при легеневих захворюваннях, бронхітах, астмі, захворюваннях серця і судин, не викликає алергічних реакцій, легко перетравлюється шлун­ком і рекомендований при виразкових хворобах шлунку та дванадця­типалої кишки.

Гірський мед — це мед зібраний з квітуючих рослин, які ростуть в горах, на полонинах. Його склад залежить від медоносної рослини. У горах, ска­жімо, росте зозулинець, кульбаба, цикорій, гірська лілія, м’ята, ромашка, мишачий горошок, дрік чагарниковий, дягель лікарський, калина, облі­пиха, інші рослини. Гірський мед високо цінується за його екологічну чистоту Він майже завжди гіркуватий за смаком, з сильним ароматом, застосовують для лікування багатьох захворювань.

Малиновий мед за своїми властивостями і особливостями відріз­няється від інших монофорних медів. Він світло-золотистого кольору з тонким винятково приємним запахом і чудовим смаком, що нагадує смак малини. Під час зберігання кристалізується в грубозернисту масу кремового кольору. Має великий попит як лікувальний засіб для ліку­вання жіночих захворювань (кіст яєчників), дихальних шляхів і респі­раторних захворювань.

Фацелієвий мед світло-зеленого або білого кольору. Має ніжний аро­мат, приємний на смак. Його відносять до кращих сортів. Після кристалі­зації нагадує тісто. Дає суттєвий ефект у лікуванні серцево-судинних зах­ворювань, серця і мозку. Зміцнює пам’ять.

Еспарцетовий мед має свої особливості і належить до цінних сортів. Він світло-янтарного кольору, прозорий, як кристал кварцу. Приємний на смак, має витончений аромат. Поволі кристалізується в білу салопо­дібну масу кремового відтінку. Лікує всю травну систему. Корисний при шкірних захворюваннях навіть таких як псоріаз і не тільки всередину, але і як обгортання та масажі з медом. Лікує судинну і бронхо-легеневу системи.

Гречаний мед належить до темних медів. Його колір темно-коричне­вий, іноді з фіолетовим відтінком. Має Гречаний медсвоєрідний гострий смак і силь­ний аромат. Належить до якісних медів, має особливі лікувальні власти­вості. Кристалізується в однорідну грубозернисту масу темно-бурого кольору. Порівняно зі світлими медами має значно більше білків, мікрое­лементів і особливо заліза. Рекомендується при малокрів’ї. У народі гово­рять: „Гречаний мед блідолицим вельми корисний».

Мед бджолиний та його складові

МедЧимало пасічників — довгожителі, і все тому, що систематично споживають мед, який без перебіль­шення можна назвати королем біологічних продук­тів. І річ не лише в тому, що в ньому є майже вся таблиця Менделєєва, і що за складом амінокислот йому немає аналогів серед усіх натуральних харчових продуктів. Важливо те, що біологічний склад меду схожий на сироват­ку нашої крові. Хімічний склад меду доволі складний і різноманітний. У ньому міститься понад 300 речовин — вуглеводів, органічних кислот і їхніх солей, азотистих з’єднань (амінокислот, білків, амідів, амінів), мінеральних речовин, вітамінів, гормонів, ферментів, вищих спиртів, ефірних олій, фарбувальних речовин, терпеноїдів, стеролів, фосфати­дів, інших ліпідів тощо…

Вуглеводи представлені простими цукрами (моноцукрами) і їхніми сполуками. Моноцукри меду — це фруктоза (в середньому 38—40%) і глю­коза (32-35%).

Азотисті речовини — це переважно білки. У квіткових сортах меду їх менше, аніж в падевих. їхня харчова цінність невисока, але вони відігра­ють важливу роль, оскільки чимало з них є ферментами — біологічними каталізаторами обмінних процесів.

Органічні кислоти містяться в меді у невеликих кількостях. Це яблуч­на, молочна, глюконова, лимонна, янтарна, винна, щавлева та інші кис­лоти. Більш вищою кислотністю характеризуються, наприклад, греча­ний, буркуновий, вересовий і деякі інші сорти меду.

У меді виявлені такі мінеральні речовини: кальцій, калій, залізо, маг­ній, натрій, сірка, фосфор, хлор, йод, кобальт, мідь, марганець, фтор, цинк, окрім перерахованих мед містить і ряд інших елементів: алюміній, бор, літій, молібден, нікель, свинець, срібло, стронцій, сурму, титан, хром та інші. Усі ці речовини є важливими компонентами фізіологічних і біохі­мічних процесів. Доктор Джарвіс наводить дуже простий рецепт народної медицини для задоволення потреби організму в мінеральних елементах: 2 чайних ложки меду і 2 чайних ложки яблучного оцту розчинити в склян­ці води і приймати раз на день.

Мед містить також вітаміни: С, Вь (тіамін), В2 (рибофлавін), В6 (піридоксин), РР (ніацин), біотін, пантотенову і фолієвую кислоти. Є дані про наявність вітамінів А, К, Е І деяких інших. Вміст вітамінів у меді коли­вається залежно від видового складу рослин і часу збирання нектару.

У меді є гормональні речовини рослим (фітогормопн) і гормони, які надходять з секретом нижньощелепних залоз бджоли під час обробки нектару.

Мед не тільки смачний продукт, який можна вживати на десерт в різних видах, це цілий комплекс поживних елементів. Так, калорійність 200 г меду дорівнюють калорійності 180 г сиру, 8 апельсинів, 350 г м’яса. Мед швидко вивільняє енергію, що витрачається в період найбільшої денної активності людини. Засвоюється мед на 100%, чого не можна ска­зати ні про який інший продукт. Наприклад, м’ясо засвоюється на 85%, білий хліб — на 70%, молоко — на 60%.

Переваги меду перед іншими цукрами:

  •  він не подразнює слизову оболонку травного тракту;
  • легко і швидко засвоюється організмом;
  • швидко вивільняє необхідну енергію;
  • людям з активним способом життя, які витрачають багато енергії, дозволяє швидко відновлювати сили;
  • легше за всі інші цукри пропускається нирками;
  • має послаблювальну дію;
  • здійснює заспокійливий (седативний) вплив на організм;
  • є доступним і недорогим продуктом.

То що ж таке мед? Мед — солодка, в’язка рідина з приємним запахом (букетом), яку виробляють медоносні бджоли з нектару квіток або паді рослин (падь — солодке виділення на листі рослинного або тваринного походження).мед

Нектар це цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин. У нектарі, як правило, міститься суміш із семи видів цукрів. Кількість і якість нектару залежить від зовнішніх умов і біологічних особливостей рослин. На початку квітування рослин нектару виділяється більше. Після запилення квіток його кількість зменшується. За високої вологості пові­тря в теплі ночі нектару виділяється багато, але консистенція цукру в ньому низька.

Падь ~ також є цукристою рідиною, яку виділяють різні види комахів, споживаючи падевий нектар рослин і у вигляді дрібних краплин відкладають на листі рослин. Бджоли охоче збирають ці солодкі краплі і переробляють їх у падевий мед. У паді зазвичай міститься більше ком­понентів, ніж у нектарі квіток: амінокислоти, азотисті речовини, фер­менти, органічні кислоти і мінеральні речовини. У Західній Європі, де падь є основним джерелом медозбору, падевий мед називають лісовим і він цінується більше, ніж квітковий. У хвойних лісах отримують паде­вий мед високої якості, який за смаком і ароматом не поступається квітковому.

Залежно від джерела розрізняють два типи натурального меду: квітко­вий і падевий. Натуральним вважають перероблений бджолами цукровий мед, мед із солодких соків плодів, овочів, а також штучний мед.

З часом мед поступово кристалізується і твердіє. Може бути зрілим чи ні. Якщо стільники відкачують завчасно, то продукт, який при цьому отримують, ще не мед і корисних властивостей меду повною мірою не має. Такий незрілий мед не може довго зберігатися, оскільки швидко починає бродити. Зрілість меду бджолярі оцінюють за стільниками — вони повинні бути білястими. До речі, жувати стільниковий мед дуже корисно.

Зрілий мед густий, прозорий. Якщо, обертаючи ложку, набрати зрілого меду, то він намотується на неї, нашаровуючись складками, як стрічка. Недозрілий мед стікає з ложки. Мед, що містить більше фруктози, рід­ший, ніж той, у якому більше глюкози та інших цукрів.

Колір залежить від виду рослини, з якої бджоли збирають нектар. Мед може бути світло-жовтим, білим, бурим і коричневим. Конюшиновий, акацієвий, експарцетовий, липовий і мед з плодових рослин має світлий колір. Гречаний, каштановий і падевий — темно-коричневого кольору. Колір меду обумовлений вмістом у ньому золи, заліза, міді і марганцю, а також наявністю фарбувальних речовин — каратиноїдов, флавоноїдів, хлорофілу та інших речовин. Темні сорти меду містять вищий відсоток мінеральних речовин.

Аромат меду зумовлений наявністю в нектарі ароматичних речовин, властивих певному виду рослин. Тому, наприклад, гречаний мед має свій специфічний аромат, абсолютно не схожий на аромат липового або вере­сового меду Ароматичні речовини меду легкі і за тривалого зберігання або під час нагрівання він стає менш ароматним. Падевий і штучний меди аромату не мають.

Смак меду залежить від кількості і співвідношення тих компонентів, які входять у його склад — фруктози, глюкози, аміно- і органічних кислот. Ароматичні речовини також впливають на смак меду. Всі види меду солодкі на смак, але деякі з них (наприклад, каштановий, тютю­новий, вербовий) мають гіркуватий, а вересовий мед ще й терпкий присмак.