Елена Свитко

Лет пятнадцать тому назад я познакомилась в Чехии с  целительницей Яной Светликовой. Яна рассказала, как  вылечила бронхиальную астму у одного из пациентов.

Пить надо по 1 столовой ложке 2-3 раза в день, не смешивая с пищей (например, через час после еды). С лечебной целью такой ликер нужно принимать шесть месяцев. В случае необходимости его можно давать детям – по 1 чайной ложке 2-3 раза в день.

Не нужно лихорадочно покупать все иммуностимулирующие таблетки имеющиеся  в аптеках. Сильная стимуляция иммунитета может привести лишь к истощению внутренних резервов организма, что вполне может сказаться как на физическом, так и на психическом состоянии.  До начала реального заболевания Вам  следует максимально укрепить свой организм:

1.  Употребляйте чеснок и лук, даже если аромат и вкус Вам не нравятся;
2.  Пейте всей семьёй вместо чая фитопрепараты — лист берёзы, тимьян, малину, калину, липу, ежевику, смородину (что найдёте), — каждый из них пейте неделю, потом меняйте;
3.  Отыщите свою аромолампу, а если у Вас её нет — можно просто намазать под носом каким-нибудь из таких эфирных масел, как: лаванда, анис, можжевельник,  кедр, пихта. Запах аромамасел неплохо дезинфицирует воздух в помещении. Перед  ароматизацией помещения убедитесь, что  аллергии на масло нет ни у кого из присутствующих.  (Для проверки следует развести 1:10 тестируемое аромамасло обычным подсолнечным, намазать на запястье на 2 часа, после посмотреть, нет ли покраснения или зуда);
4. Введите в рацион питания специи: душистый перец, имбирь, куркуму в максимально возможных количествах (но в таких, чтоб не вызывать раздражения слизистой желудка);
5. Займитесь выведением токсинов из организма. Правильнее было бы выявить причину интоксикации и устранить. В качестве хороших и простых очищающих средств подойдут:

•    Лён. Семена не варить, достаточно перемолоть на кофемолке, принимать следует в виде сухого порошка по 1 ст. ложке по 2 раза в день за 40 мин до еды);
•     Расторопша. Перемолоть, принимать так же;
•     пектины, которых много в яблочном повидле, мармеладе, свёкле);
•     можно применять электроактивированные водные растворы;

6. Периодически, с регулярностью 3-4 раза в неделю, (а при необходимости и каждый день),по утрам и вечерам нужно делать ингаляцию, полоскать нос, рот и горло мёртвой водой (её получают специальным устройством для электролиза воды, анодная вода). Через 20-30 мин выпить 100 г мёртвой воды, избегать контакта с инфекционными больными, после посещения поликлиник, общественных мест провести процедуру полоскания мертвой водой дополнительно. Дома очень желательно помыть руки и умыться мёртвой водой.

Если грипп Вас все-таки одолел пейте очень действенный противопростудный чай:
Мята — 1 ч.л., ромашка — 1 ч.л, шалфей — 1 ч.л, тертый корень имбиря — 1 ст.л.
Смешать корень и травы в чайнике и залить кипятком. Процедить через 15 минут. Пить маленькими глотками с мёдом.

ИССОП ОБЫКНОВЕННЫЙ   (Hyssopus officinalis)

Эта трава содержит эфирное масло (0,6%), флавоноиды (0,9%), тритер-пеновые кислоты, дубильные и горь­кие вещества, смолы, камедь.

Растение имеет антисептические и спазмолитические, отхаркивающие свой­ства. Назначается при кашле, бронхи­тах, астме, метеоризме, запорах, как противоглистный препарат, а также при анемии, неврозах, стенокардии, ревматизме. Местно — при воспале­нии глаз, стоматитах, заболеваниях горла, охриплости, а также при лече­нии экзем.

Настой иссопа готовится так.

1-2 ст. ложки залить 400 мл ки­пятка, настоять 1 час, процедить. Пить 2-3 раза в день за 20 минут до еды по 200 мл.

Следующий рецепт рекомендуется применять для лечения кашля.

Иссоповое масло

700 г сливочного масла, 100-150 г свежего или высушенного иссопа. Масло растопить в эмалированной посуде, снять образовавшуюся пе­ну, дать немного остыть, затем добавить иссоп и варить, постоян­но помешивая, на очень медленном огне. Процедить, остывшее масло хранить в холодильнике. Мазать на хлеб и употреблять как самостоятельное блюдо. Можно запи­вать красным вином домашнего при­готовления.

Такое масло способствует отхождению мокрот, уменьшает кашель, улуч­шает настроение и прекрасно лечит же­лудок. Съедать бутерброд, рекомен­дуемый Хильдегардой, 2-3 раза в день, причем масло можно подсолить или подсластить медом по своему вкусу.

Св.Хильдегарда рекомендовала стра­дающим легочными заболеваниями всегда иметь дома суп с иссопом. Его можно не использовать весь сразу, а за­морозить и в случае необходимости -астматического приступа, тяжелого кашля, внезапного заболевания — раз­мораживать и пить в теплом виде.

Суп с иссопом для лечения бронхиальной астмы

400 г телячьих, легких., 200 г лука, по 100 г картофеля и моркови, 50 г пастернака или сельдерея, 20 г ис­сопа, по 5 г череды, чабреца и корня девясила.

Варить легкие в третьей воде (две первые слить), затем добавить овощи. Когда они готовы, залить специи, проварить суп еще 5 ми­нут. При желании в порцию супа можно добавить сметану. Перед замораживанием суп процедить.

Хронічний бронхіт с результатом невилікуваного гострого бронхіту, також часто буває наслідком тривалого вдихання пилу й отруйних речовин, подразнювальних газів, тютюнового диму або хронічних запальних процесів носа. Основним симптомом є кашель, який підсилюється в холодну та сиру погоду. Кашель супроводжується виділенням гнійного мокротиння.

Лікування комплексне. Виключається контакт з речовинами, що постійно подразнюють слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, забороняється паління тощо.

Лікувати хронічний бронхіт, як і гострий, допоможуть рослини.

У разі довготривалого хронічного бронхіту варто зробити ліки зі збору лікарських рослин, до якого входять: листя мати-й-мачухи — дві частини, листя подорожника великого, корінь хвоща польового — по одній частині. Приготувати настій.

Настій суміші лікарських рослин

Чайну ложку подрібненої суміші рослин (мати-й-мачуха, подорожник, хвощ) залити склянкою окропу. Настояти годину-дві. Процідити. Пити по третині склянки тричі на день до вживання їжі.

Ще один лікувальний збір: корінь алтеї лікарської, корінь солодки голої, трава багна звичайного (багульник болотный), листя мати-й-мачухи — дві частини. Готувати настій і вживати аналогічно попереднім лікам.

За емфіземи (роздуття) легень помічними є ліки з бруньок і хвої сосни звичайної.

Відвар бруньок сосни звичайної

Столову ложку подрібнених бруньок сосни звичайної залити склянкою окропу, потім нагрівати в закритому посуді на водяній бані десять хвилин. Настояти п’ятнадцять хвилин. Процідити. Пити по столовій ложці тричі на день після вживання їжі як відхаркувальний і дезінфікуючий засіб.

Такими ж ліками можна робити інгаляції. Пари відвару бруньок сосни полегшують дихання.

Ефективними с ліки з термопсису ланцетовидного, в народі цю рослину називають  мышатником (термопсис ланцетовидный). Рослини має сильну відхаркувальну, знеболювальну дії, підсилює секрецію бронхіальних залоз, розріджує мокротиння. Дотримуйтеся дози, готуючи ліки. Передозування може викликати блювання.

Настій трави термопсису ланцетовидного

Від половини до одного грама добре подрібненої рослини залити склянкою окропу, нагріти на водяній бані десять-п’ятнадцять хвилин. Настояти ще хвилин з двадцять. Пити по столовій ложці три-чотири рази на день, дітям — по чайній ложці, дітям до двох років — по пів чайної ложки.

У разі відділення великої кількості мокротиння варто зробити ліки зі збору таких лікарських рослин: корінь оману високого, плоди анісу звичайного, бруньки сосни звичайної, квіти нагідок лікарських, листя шавлії лікарської, м’яти перцевої, мати-й-мачухи, трава фіалки триколірної (фиалка трехцветная) — по одній частині, листя евкаліпту прутовидного (эвкалипт прутьевидный) — дні частини. Сировину ретельно змішати. Приготувати настій.

Настій суміші лікарських рослин

Столову ложку подрібненої суміші лікарських рослин (оман, аніс, сосна, нагідки, шавлія, м’ята, мати-й-мачуха, фіалка, евкаліпт) залити склянкою окропу. Нагріти на водяній бані сім-десять хвилин. Настояти двадцять хвилин. Процідити. Пити по дві столові ложки три-чотири рази на день після їди.

У разі сильного кашлю і малого відділення мокротиння роблять ліки з чебрецю плазького.

Водний настій трави чебрецю має відхаркувальну, антисептичну, протизапальну, болезаспокійливу й слабку снотворну дію. Його застосовують у разі сильного кашлю, коклюшу, задишки.

Настій трави чебрецю плазького

Столову ложку подрібненої трави чебрецю залити склянкою окропу. Настояти у термосі годину. Процідити. Пити по столовій ложці тричі на день.

Для підвищення стійкості організму до інфекцій рекомендується приготувати суміш соків з медом.

Суміш соків з медом

Сік лимона — одна склянка, сік буряка звичайного (свекла обыкновенная) — одна склянка, мед натуральний — дві склянки. Змішати, пити по одній-дві столові ложки тричі на день після їди.

Є чимало інших рослин та засобів народної медицини, які допомагають лікувати захворювання дихальних органів.